Значення фізкультхвилинки для вчителя:

Приймаючи дитину до школи, потрібно враховувати, що маємо справу з дитячим організмом, який росте, розвивається. Для нормального розвитку дитині молодшого шкільного віку потрібно багато рухатися (ходити, бігати). Як стверджує народна мудрість, «рух – це життя і здоров’я». Норма природної потреби в русі у дітей цього віку становить приблизно 1,5 – 2 години на добу.
Проте зі вступом до школи рухова активність дитини зменшується. Руховий режим з відносно довільного змінюється на обумовлений строгими правилами поведінки.
Більшу частину доби дитина перебуває у статичному положенні, тобто сидить: у школі під час уроків; удома, коли виконує домашні завдання, читає, переглядає телепередачі або грається у комп’ютерні ігри. При цьому дитина несе велике фізичне навантаження. Статичне навантаження вступає у протиріччя з фізичним розвитком дитини. Як наслідок – розвиток перевтоми. 
Такі перерви під час уроку (фізкультхвилинки, фізкультпаузи) сприяють поліпшенню функціонування мозку, відновлюють тонус м’язів, які підтримують правильну поставу, знімають напругу з органів зору і слуху, з утомлених від письма пальців. 
Фізкультхвилинка ( фізкультпауза) має стати обов’язковим елементом кожного уроку в початковій школі (крім тих уроків, на яких сам процес навчання передбачає достатню рухливість, наприклад, уроків музики, трудового навчання, ритміки, фізичного виховання)
Завдання фізкультурних хвилинок і пауз:
• повернути втомленій дитині працездатність, увагу;
• зняти м'язове і розумове напруження;
• попередити порушення постави;

Організаційний момент на уроці:

Пропоную звернути увагу на необхідність урізноманітнення прийомів і форм, пошук особистого стилю проведення організаційного етапу уроку. Особливо це стосується привітання, яке багато в чому впливає на стиль стосунків між учителем і учнем, сприяє вихованню елементарної ввічливості, це - перший крок до співробітництва. Тому привітання не повинно бути формальним.

Для організації уваги вчителю необхідно оцінити психологічний стан учнів, у жодному разі не використовувати підвищений тон, багатослів’я, збуджені нотки у голосі, але водночас учитель повинен голосом, жестом (навіть позою), паузою продемонструвати власну зібраність,вимогливість і твердий намір перейти до роботи, включитися в діловий ритм.